неділя, 20 листопада 2016 р.

Рецензія на твір О. Уальда «Портрет Доріана Грея» Якимова Серафіма МЛф 06-15


Оскар Уайльд

Портрет Доріана Грея

1891 р.

В сонячний літній день, талановитий живописець Б. Холлуорд приймає в своїй майстерні старого друга лорда Г. Уоттона – естета-епікурейця, «Принца Парадоксу», за описом одного з героїв. В останньому можно без труднощів упізнати знайомі сучасникам риси О. Уайльда, йому автор роману «дарує» також переважаючу кількість своїх відомих афоризмів. Захоплений новою ідеєю, Холлуорд із захватом працює над портретом надзвичайно гарного юнака, із яким нещодавно познайомився, йому 20 років, звуть Доріан Грей.

Роман був написаний у 19 столітті, але й до сьогодні не втрачає свою актуальність, адже автор зачіплює вічні теми: добра і зла, взаємовідносин, кохання,  дружби, відповідальності та довіри.

Дуже важливою особливістю роману є його тісний зв’язок з найвідомішими шедеврами світової літератури. Саме через це «Портрет Доріана Грея» нерідко називають «літературним романом». Але автор йде до створення особливого типу прози – «інтелектуального роману» (його рисами є зосередженість героїв на будь-яких рішеннях). Йдучи далі письменник поєднує «інтелектуальний роман» з елементами масової літератури.

Мова автора має бездоганний синтаксис та вражає еквілібристикою слів. Твір «приковує» читача феєрверком думок, красою афоризмів, різкими контрастами.

Емоційний настрій книги, як і тема молодості, що минає та відповідальності людини за свої дії, близькі нам усім і нікого не залишить байдужим. На мою думку, твір більше підходить для аудиторії з 18 років, адже дитяче бачення світу не зуміє осягнути написане.

Існує 2 екранізації «Портрету Доріана Грея» 1945 року та 2010. Подивившись пізнішу екранізацію, я без сумнівів можу стверджувати, що книгу ніхто не може обіграти повноцінно. Постановка книг завжди випускає деталі, іноді й ті, що можуть відігравати велику роль у сюжеті.

Отже, «Портрет Доріана Грея» - справжній шедевр в історії літератури. На мій погляд, в ньому розкривається споконвічна боротьба за молодість, адже людина найбільш щаслива та бадьора, коли вона молода. А те, що портрет Доріана з кожним злочином ставав дедалі страшнішим, підтверджує те, що життя не стоїть на місці, на кожному його етапі є й хороше й погане, нажаль Грей бачив тільки одну сторону медалі, це його і згубило.

Немає коментарів:

Дописати коментар