Чому важливо порівнювати та «імплементувати» літературні
твори будь-якої епохи з сьогоденням?
Перший, доволі вагомий аргумент – історія-спіраль. Так вже історично склалося, що певні події, етапи розвитку і становлення суспільства
в тій чи іншій мірі або в тому чи іншому вигляді проявляються як історичний
факт в тій самій послідовності, з тим самим характером і мають ті ж самі
наслідки.
По-друге, це досвід, знання та почуття письменника в той
період, в ту добу чи ту епоху. Ми ніколи не зможемо перенестись та відчути все
це на собі, але світ роману, вірша чи поеми дозволяє нам зазирнути за завісу
століть, і навіть нехай ми бачимо все через призму світогляду письменника.
Якщо розглядати ХVIII-ХІХ століття з
соціально-історичного погляду на межі
Великої французької революції з одного боку та національно-визвольних
рухів середини 19 століття з іншої, то краще ніж «Любий друг» Мопассана з цим не впорається.
Отже, «Любий друг» - роман, на мою думку, двозначний. З
одного боку це історія кар'єри пересічного спокусника і марнотратника життя
Жоржа Дюруа, що розвивається в дусі авантюрного роману. Він стає символічним
відображенням духовного зубожіння героя і суспільства.
Такої думки притримується більшість літераторів та
науковців, але я вирішила відійти від стереотипів та по-іншому поглянути як на головного героя, так і на
«другорядних», на думку критиків, дійових осіб.
Жінки… Скільки таємничості в цьому двоскладному слові, скільки
відкриттів, творів та перемог на їх честь: Клементина Черчіль, Марі Кюрі,
Клеопатра, Зельда Фіцджеральд, Ольга Хоружинська.
Якщо читати роман і бачити картину не очима головного
героя, як пропонує Мопассан, а від
третьої особи, то не важко помітити вплив жінок на головного героя. Головний
герой безсумнівно хитрий ловелас, але розумним його зробила жінка. Жорж не
дурний, аж ніяк, але напрямок думки, правильні підходи, стримані виверти,
красиві лестощі, - показала Мадлена. Нехай минули століття, але це і досі так (це
в мені, напевно, говорить жінка), але за кожним чоловіком стоїть жінка, вона
надихає, скеровує, вона постійно поряд, але в той самий час надає чоловіку абсолютну свободу
вибору і дій. В той період на цьому мало акцентували увагу, жінка не мала
жодних прав на самовираження чи прийняття рішення.
Цим твір, на мою думку, і вирізняється серед
іншої літератури даного періоду. Він завуальовано демонструє роль та важливість
жінок. А швидкий та насичений розвиток подій, коли головний герой змінює жінок,
як рукавиці, захоплюючись і розчаровуючись у коханках, не дає можливості
відволіктись. Роман читається на одному подиху.
Чи залишає твір когось байдужим?
Не думаю, що когось він лишить байдужим, не зважаючи, на
досить вагому різницю у періодиці написання. Нескінченно падаючі в
непритомність жінки, жовчні зрадники, жага влади, грошей, сексу, задоволень
існує і на сьогодні.
Читати чи подивитись?
Існує декілька екранізацій твору, але, на мою думку, не
важливо чи Жоржа грав Роберт Патісон чи Сагамон Стевенен, з літературним
твором, шерхотом сторінок, чи змальовуванням картин роману в уяві, нічого не стоїть
навіть поряд.
Обов'язково читайте, классична смачна еротична і соковита
проза.
Немає коментарів:
Дописати коментар