Рецензія на роман Оноре Де Бальзака: «Батько Горіо» Іскандарова Гюльнар МЛф 07-15

Французький письменник Оноре де Бальзак вважається одним з найбільших романістів XIX століття. Головна особливість його творчості полягає в тому, що він написав не просто велику кількість романів, – він написав історію цілого суспільства, яку назвав потім «Людська комедія». Створюючи «Людську комедію», Бальзак поставив перед собою завдання, ще не відому тоді літературі. У своїх творах він прагнув правдиво і нещадно показати сучасну йому Францію, показати реальне, дійсне  життя своїх сучасників, тому його романи зачіпають величезну кількість тем.

    Для своєї рецензії я обрала саме соціально-психологічний роман, який досліджує не окрему особистість, а психологію суспільних відносин, психологію урбаністичного суспільства. Проблеми, яких торкався у творі автор є досить актуальними і в наш час. Роман «Батько Горіо»,сюжет якого досить цікавий, напружений. Бальзак майстерно описує будинків, речей, тим самим  чітко показуючи тогочасного суспільства та людей.

      Центральною темою твору стала щира батьківська любов, яка не знайшла собі місця в розбещеному паризькому суспільстві. Найбільш яскрава безсердечність показана в історії життя батька, яку спостерігає Растіньяк . Горіо –  багатий купець, який отримав свій достаток не зовсім чесно. Більш за все в світі він любить своїх двох дочок та здатний виражати свою прихильність до них тільки за допомогою грошей і подарунків. Забезпечив їм розкішне, щасливе життя, виконував всі їх забаганки, віддав заміж одну за графа, іншу за банкіра, дав обом велике придане. Але незабаром після заміжжя вони стали соромитися свого простого, малоосвіченого батька, згадували про нього лише тоді, коли їм були необхідні гроші на розваги і коханців. А батько був радий служити і в якості гаманця, він віддавав усе, остаточно збіднівши. До появи Ежена де Растиньяка в пансіоні «Будинок Воке» татуся Горіо ніхто не сприймав всерйоз. Його вважали старим гульвісою, який розтрачує свої статки на молодих і знатних коханок. Проникнення Ежена у вищий світ паризького суспільства відкрило непривабливу правду: вишукано одягнені красуні виявилися рідними дочками бідного батька Горіо.

   Кульмінацією роману стала наступна сцена. Батько Горіо віддав останні свої гроші для щастя однієї зі своїх дочок, але тут несподівано прийшла друга дочка і попросила дуже велику суму грошей, так як на неї чекала ганьба і бідність. У Горіо розривалося серце від того, що він не міг допомогти, старий готовий був на все, аби його дочки були щасливі. І саме через це, я вважаю,він сам стає винуватцем їх егоїзму і власної смерті на самоті. Однак не менш винне і суспільство,де жалість, співчуття, щира любов–  не модні і недоречні в цьому світі. Тоді і не витримало серце, і він помер у страшних злиднях,на похорон дочки навіть не з'явилися.
    Я вважаю, батько Горіо став яскравим прикладом того, як одержимість, нерозумний розвиток пристрасті призводить до повного руйнування особистості. Горіо весь занурився в батьківські почуття, він не думав ні про кого, крім своїх дочок. Його пристрасть розвинулася на егоїстичній підґрунті, і сама сила цієї пристрасті привела батька Горіо до загибелі. Насправді Горіо перестає жити відразу ж, як тільки віддає своє серце і гроші дітям. Сила батьківської любові така, що навіть на порозі смерті тато Горіо, визнаючи жорстоку правду життя, проте, прощає своїх дочок і сподівається тільки на те, що потрапить в рай, звідки йому дозволять бути на землю і стежити за життям обожнюваних ним істот.

Я обрала саме такий роман , тому що він може стати прикладом поганої поведінки, жорстоких наслідків чи сліпоти відданості як для підлітків, так і для батьків. Саме батьки вчать, показують нам життя та духовні і матеріальні цінності. Те, що відбувається в житті Горіо неможливо не перейнятися жалістю, таке страждання не може залишити байдужим жодного. Така несправедливість не може не викликати обурення. Кинутий усіма батько, який не хоче усвідомлювати правду. Судячи з усього сказаного, я можу впевнено сказати, що в егоїстичності, нещирості дівчат винен їх сам батько . Адже, він так їх виховав. Все-таки всі найважливіші та головні риси характеру закладаються в ранньому дитинстві, а потім вже коригуються. Тут же і коригуватися було нічому: чим старше ставали дочки, тим краще вони усвідомлювали свою владу над батьком, тим вміло вчилися керувати ним. Але, з іншого боку, як і кожен батько чи мати готові на все заради своїх дітей. Тому хтось може і пожаліти батька Горіо, а хтось і сказати , що це його провина, він так виховав і став причиною такого відношення. Слід зазначити, що навколишній світ також відіграє важливу роль як в романі Бальзака, так і в нашому житті. Коли світ ділиться на високе і низьке, тобто на багатство та бідність. То кожен хоче бути на висоті серед великосвітського суспільства. Але не кожен досягає цього чесністю, гідністю та щирістю.

Я хотіла показати наскільки ці проблеми актуальні сьогодні, стосунки в родині, безсердечність зовнішнього світу і навколишнього суспільства, де не цінується щира любов, чесність, доброта і вірність. Я раджу усім познайомитися з творчістю геніального Оноре де Бальзака та понурити у світ французького суспільства 19 століття.