Гі де Мопассан – один з найвизначніших романістів та
новелістів свого часу. Стиль, у якому він реалізував себе сповна, безперечно, –
критичний реалізм. Його твори пронизані іронією, легким сарказмом; він з
неприхованим задоволенням та смутком висміює стан суспільства кінця XIX ст. З-поміж його творів значним чином виокремлюється роман
«Любий друг», написаний у 1885 році.
Даний роман піднімає проблематику корупції,
продажності всього та всіх навкруги: від людей нижчих класів до політиків. Усе,
що може собі уявити людина, вона може купити в Парижі. Час іде, усе довкола нас
змінюється, а проблема корумпованості все ще актуальна. Жадібність – людський
певного роду інстинкт: більше, більше, більше… Ніж менше ми маємо, тим більше
хочемо; у той же час ніж більше ми маємо, тим більше ми хочемо.
Париж «Любого друга» - це величезна купа грошей,
і,звісно, кожен лізе по головах інших, аби заповнити свої кишені золотом
донесхочу. Головний герой роману, Жорж Дюруа, зображує типового молодика того
часу. Знаходячи будь-які переваги, які тільки в нього є, маніпулюючи,
обманюючи, він грає оточуючими, як маріонетками, руками яких він кладе до свого
гаманця гроші.
Серед інших цей твір виокремлює власне образ
протагоніста. Роман сповнений думок, мрій, планів Дюруа, його внутрішній світ,
усі його наміри повністю відкриті читачу. Він не відчуває ні співчуття, ні жалю ні до жодної жінки, котру він
використовує. Він бачить свою ціль і він готовий на все, аби її досягнути. У
літературі того часу такий прототип героя є абсолютно новим. Чоловік, що
користується своєю привабливістю, у деякому сенсі торгує своїм тілом, при цьому
це не зображується як приниження власної гідності.
Роман «Любий друг» відкриває читачу очі на те, що
далеко не всім людям властива людяність, що все довкола влаштовано набагато
простіше, ніж багатьом здається: продати та купити можна що завгодно. Існують
люди, що використовують інших заради власної користі, та вважають це абсолютно
нормальним. Нажаль, навіть сто років опісля написання роману дана проблематика
є актуальною. Світ набуває все більш матеріалістичних настроїв. Речі люблять,
людей використовують. Якщо в кінці XIX століття образ Жоржа Дюруа був чимось новим, зараз це
буденність. Кожен другий мислить та діє за такою ж схемою, як і він.
Отже, роман Гі де Мопассана
«Любий друг» є новаторським за позицію, що він стверджує та точкою зору, з якої
він зображує тогочасну реальність. Образ Дюруа увічнений та актуальний навіть
зараз завдяки тому, що він безсоромно показує нам усе найгірше, що в нас є.
Немає коментарів:
Дописати коментар