Роман Чарльза Діккенса
“Великі сподівання” був вперше опублікований у журналі “All the Year Round” у 1860
році та відноситься до пізньої пори творчості письменника. Письменнику
доводилося писати твір по частинам. Незважаючи на це, автору вдалося створити
цільний, логічно вибудуваний твір, у якому кожна деталь роману є невипадкова.
Слово «сподівання» є ключовим у творі.
Автор розглядає такі важливі проблеми, як нездійсненні надії,
нещасливе кохання, неправильне виховання та соціальна нерівність між простими
людьми та світом джентльменів і леді. Хоч
роман був написаний у II половині XIX століття, актуальність поставлених проблем
залишається і по наш час, бо це історія про вічні людські цінності. З контексту
літератури половини XIX ст. роман вирізняє високий психологізм, реалістичне
зображення персонажів та місцевин (Лондона та його передмістя).
Роман містить в собі елементи
виховання, бо відтворено шлях героя, його помилки, переживання і, зрештою,
осмислення героєм своїх помилок.
Авторська майстерність у
відображенні героїв – безперечна. Герої виписані дуже достовірно і реалістично.
Цю книгу не просто читаєш, в неї занурюєшся та її проживаєш. Герої симпатичні
читачеві, в них можна впізнати самого себе.
Філіп Пірріп, чи просто Піп –
головний герой роману. Його доля, успіхи, невдачі, внутрішній світ, відносини
з зовнішнім світом та оточуючими людьми складають основу розвитку дії роману.
Характер головного героя є динамічним. Він перебуває в постійному русі та
розвитку. У романі наявні два Піпа:
Піп-наратор та Піп-герой.
Піп-наратор розповідає свою історію, усвідомивши свої помилки. Піп-герой є дійовою особою
історії. З одного боку, Піп прагне до визнання і багатства, а , з другого боку, він дуже
совісливий і моральний. Джо Гарджері постає в романі як працелюбний та простакуватий чоловік, який цінує чесні та справжні людські
відносини. Містер Памбулчук протиставляється Джо. Він лицемірний та робить все заради своєї вигоди. Образи Абеля
Мегвіча та Компесона порушують питання справедливості. Дволикий
Уеммік постає на роботі нечулим клерком, а вдома в нього відкривається його
люддяне “я”.
Динаміка твору, актуальність
проблеми, достовірність подій та образів,
пригоди “приковують”
читацьку увагу і завдяки яким твір читається “на одному подихові”. На мою думку, “Великі сподівання” варто
прочитати молодим людям, які починають свій самостійний шлях у житті, та тим,
кому притаманна емпатія, співчуття, здатність любити та розуміти.
Надії пронизують весь роман.
Так, містер Уопсл сподівався здобути
визнання та кар'єру на
сцені, а міс Хевішем сподівалася стати щасливою дружиною, а потім помститися,
Існує декілька екранізацій
даного твору. Я переглянула фільм 2012
року «Великі сподівання»
режиссера Майка Ньюелла. На мій погляд,
фільм відобразив історію дуже поверхово, не розкривши сутності твору.
На прикладі життя
головного героя письменник показав,
що насправді
є цінним у житті, це не
багатство і сподівання, а
справжня дружба, кохання
і благородна праця.
Немає коментарів:
Дописати коментар