Імпульсом до створення
даної рецензії слугує непереборне бажання висловити своє власне ставлення до
прочитаного. Також ця рецензія є спробою, оперуючи певними, скромними знаннями
в області літератури, здійснити об’єктивний аналіз обраного твору.
Роман Оноре де Бальзака «Шагренева
шкіра».
«Ставки сделаны, ставок
больше нет»
З огляду на те, що після прочитаного, я й досі почуваюся немов дитина, що об’їлася
варення, я хочу розділити свою рецензію на дві частини: загальну та інтимну. В
першій частині буде розкрито ряд питань більш конструктивного характеру, в
другій же частині я спробую упорядковано та дозовано викласти своївласні думки
та враження.
І
Шкіра. Хіба може щось інше бути настільки близьким, невід’ємним та
незахищеним? Хіба може щось інше бути настільки тобою? Назва роману не є
випадковою. Вона несе в собі символічний характер. Побути в чужій шкурі, відчути всі вади та
переваги цього і розчинитися, померти…але що смерть, якщо перед цим ти зрозумів
сенс життя?
Роман просякнутий темою
місця людини у світі, її боротьби за нього під сонцем, щоденними баталіями з
реальністю та темою балансу. Життя – не
гра в одні ворота, нічого в ньому задарма не буває, за все завжди доводиться
платити, рано чи пізно. Це є ідеєю твору, формулою теперішнього віку,
будь-якого іншого віку, нашого життя, людської сутності, нашого егоїзму.
Варто ще раз наголосити
на тому, що проблеми, висвітлені в романі, є безперечно актуальними й для
нашого часу. Проблематика твору сконцентрована на питанні бажаного та
можливого, уявного та реального. Важко не погодитися, що вищезазначені антиподи
є невід’ємною частиною життя кожного з нас.
Головний герой – юний,
збіднілий аристократ Рафаель де Валантен, проходить важкий шлях: від багатства
- до бідності і від бідності - до багатства, від пристрасного, нерозділеного
почуття - до взаємної любові, від великої могутності - до смерті. Історія життя
персонажа змальовується Бальзаком як в теперішньому часі, так і в ретроспективі
- через розповідь Рафаеля про його дитинство, роках навчання юридичному
мистецтву, знайомстві з красунею-графинею Феодорою.
Композиційно роман
«Шагренева шкіра» ділиться на три рівні частини. Кожна з них є складовим
елементом одного великого твору і, водночас, виступає як самостійна, закінчена
історія. У «Талісмані» вимальовується зав'язка роману. У «Жінці без серця» розкривається
конфлікт твору. Назва третьої частини роману «Агонія»: вона є і кульмінацією, і
розв'язкою.
«Желать сжигает нас, а мочь – разрушает, но знать даёт нашему
слабому організму вечно пребывать в спокойном состоянии»
ІІ
Маю сказати, що я
залишилась дуже задоволена як романом, так і його екранізацією. Бальзак з
мужньою ясністю передав істинний характер свого часу. Все, починаючи першим розділом і закінчуючи епілогом було неперевершеним.
Особливо вразили жіночі образи.
«Я так
мало вас люблю, что эта сцена меня утомила»
Фільм – не книга, але переглянути варто, хоча б лише заради
приємної для ока картинки і такого французького музичного звучання…
...ну а
читати – читати більш ніж бажано.
«Игорные дома прекрасны только при начале игры»
Немає коментарів:
Дописати коментар