Прочитавши роман Джейн Остін
«Гордість і урпередження», я наче поринула у дивовижну епоху ХVIII століття.
Саме тому я вирішила написати рецензію на цю чудову книгу.
Хто ж така Джейн Остін? Це відома
англійська письменниця ХVIII століття, яка дуже вдало описувала устрій людей
тієї епохи. Героїні творів Остін — сучасні їй панянки з не дуже заможних
дворянських родин, а головна тема творчості письменниці — мораль англійського
суспільства ранньої індустріальної епохи.
Читаючи цей роман, ми заглиблюємося в
Англію XVIII століття. Про що ж йдеться у романі з такою назвою? Перш за все
про життя, про відносини у родині, аристократів, про юних леді... Але якщо
заглибитись — то Джейн Остін описує і переживання, і страх, і стани душі, і
гордість...
Чи є книга актуальною? Безсумнівно.
Головна героїня Елізабет Беннет походить з непоганої родини, вони не є аж
занадто багатими, проте мають добре ім'я і маєток Лонгборн в графстві
Хартфордшир. Окрім Ліззі, в сім'ї було ще четверо дівчат. Старша Джейн, яка
була найгарнішою, найвідповідальнішою і щирою дівчиною Беннет, молодші: Мері,
яка жила тільки книжками і не надто помічала реальний світ, Кітті та Лідія —
юні легковажні бешкетниці, яким кортить познайомитися з кавалерами. Всі дівчата
надто різні, проте вони близькі і є добрими подругами одна одній. Їхню матір
місіс Беннет більш за все хвилює те, аби її доньки вдало вийшли заміж за
аристократа з непоганими статками. Але Елізабет хоче не тільки заможного чоловіка,
а й коханого. Вона бажає пізнати справжнє кохання. Яка дівчина не хоче цього у
наш час? У цьому романі відображені ті самі світлі і вічні почуття, які мають
місце і у наші дні. Елізабет горда і має свої упередження. Так само і чоловік,
який заволодів її сердцем, містер Дарсі. Вони обоє противляться своїм почуттям,
бояться зізнатися в них. Дарсі спочатку вважає юну леді не достатньо гідною
його. Отож вона старждає і ставиться до Дарсі з певним упередженням, вже не
сприймаючи його як потенційного нареченого, навіть коли суворий містер Дарсі
зізнається в коханні. І зараз дівчата чекають на перші кроки від хлопців, бо
мають свою гордість. Звісно, Елізабет було б важко жити в сучасному світі, але
такі щирі почуття повинні бути і в нашій сучасності.
Роман опублікований у 1813 році. Джейн
Остін вважають більш жіночим автором, бо вона не тільки пише про жінок, а й
читає їхні душі. Можна трактувати цей роман як феміністичний. Авторка не
боїться відверто говорити про проблеми жінок у її часи. Адже жінка майже не
мала ніяких прав, навіть заміж її видавали батьки, часто-густо за некоханого
або старого. Вона не могла успадкувати статок свого батька і в разі смерті
останнього, дівчина залишається ні з чим, якщо вчасно не зв'яже себе узами
шлюбу. Пані Остін яскраво описує внутрішні переживання. Отже, це ще й
психологічний роман. Щодо мови, якою написаний твір, то ми можемо помітити
важкі мовні звороти, як то: «Запевняю вас, я зовсім не вважаю, що бал, який
влаштовує знатна молода людина для поважних людей, має якесь гріховне
спрямування; і я настільки далекий від думки заборонити танці самому собі, що
сподіваюся протягом вечора удостоїтися честі потанцювати з усіма моїми
прекрасними кузинами, наразі ж скористаюся можливістю і попрохаю вас, міс
Елізабет, зробити милість і подарувати мені перші два танці. Сподіваюся, міс
Джейн зрозуміє, що таку перевагу я роблю в інтересах справи, а не від неповаги
до моєї найстаршої кузини». Ми ж чудово розуміємо, що зараз так люди не
спілкуються, ми все значно спрощуємо. Але то були інші часи, інші манери,
звичаї. З одного боку, спочатку дуже важко звикнути до такої мови, хочеться
навіть відкласти книгу. Навіщо ж нам, сучасним людям, такі занудні діалоги? Але
варто зрозуміти, що в цьому і є вся краса і особливість даної книги. Необхідно
побороти себе на початку, аби потім так заглибитись у той світ, що неможливо
відірватись.
Проте, звичайно, ця книга сподобається
не всім. Як вже було сказано вище, комусь вона здасться нудною, монотонною.
Особам, які не люблять читати про людські переживання, про любов, певну
історію, цей роман не підходить. Мрійливим дівчатам або жінкам, які втомилися
від буденності дуже раджу почитати. Адже з цим романом ми забудемо на якусь
мить про сучасні проблеми, квапливість життя, подивимося на світ іншими очима.
Чоловікам теж не варто оминати цей шедевр класичної літератури. Вони б могли
дізнатись багато нового про почуття, про страждання жінок, коли їм відмовляють.
Можливо, вони навіть замисляться над своїм життям...
Якщо ж ми говоримо про «Гордість і
упередження» як про один з найвідоміших класичних романів, то було б дивно,
якби не існувало екранізації! Як на
мене, найвдаліша — це британський міні-серіал 1995 року. Актори дійсно вдало
підібрані, а особливо виконавець ролі містера Дарсі. Актор Колін Ферт дуже чітко
передав риси характеру героя: аристократизм, загадковість, гарні манери.
Істинний англієць XVIII століття! Він дуже добре втілив емоції містера Дарсі,
навіть просто стоячи мовчки. Це заслуговує на компліменти, бо дуже важливо
передати емоційний стан книжкового героя у фільмі. І мова йде не тільки про
даний серіал. Дуже тішить і доволі чітке дотримання сюжету, адже як відомо,
часто режисери додають щось своє, інтерпретують по-своєму, або ж вирізають
деякі сцени чи героїв. Ну і звісно серіал володіє декількома престижними
британськими нагородами. Тому краще не тільки прочитати книгу, а й подивитися
цей чудову екранізацію.
Отже, ми бачимо, що книга Джейн Остін
залишається актуальною, яка читається у багатьох країнах, не дивлячись на те,
що вона написана понад двісті років тому. Читайте і розвивайтесь!
Немає коментарів:
Дописати коментар