Мілан Кундера відгукується про «Жака-фаталіста» Дені Дідро, зазначаючи,
що це один із найвеличніших романів XVIII
століття, задуманий, як грандіозна гра, що це зразок легкості, якої не вдалося
перевершити ні до виходу твору, ні після його опублікування. Я цілком поділяю думку
М. Кундери: Дідро перейшов межу роману, перетворивши серйозного
енциклопедиста на веселого мислителя, але був несправедливо недооцінений у
Франції, хоча в романі зосереджено все те, що, за його словами, ця країна втратила.
Говорячи про актуальність твору не тільки на рівні держави, а й для
будь-якого читача, можемо з упевненістю сказати: «Так, він актуальний». У чому?
По-перше, коли книга має великий попит на читачів, коли про неї говорять, до
того ж, і не одне століття, – вона має значущість для кожного із поколінь,
через які вона пройшла. По-друге, варто розібратись, у чому залишається актуальність
твору саме для нас. На мою думку, найглибша суть полягає в тому, що у творі порушено,
можна сказати, одне з довічних питань філософії, а саме: «Чи є людина сама
творцем своєї долі, чи вона підвладна фатуму?». Цю проблему можна перефразувати
інакше, наприклад: «Хто володіє життям – власне людина чи її доля?», «Стояти на
тому, що все визначене долею, – чи означає це плисти за течією?», «Чи насправді
все, що відбувається, – неминуче?», або просто: «Проблема вибору людиною своєї
долі». Здається, не існує жодної мислячої особистості, яка не ставила б собі подібне
питання. Крім погляду на актуальність проблематики крізь призму філософії, ми
можемо розглянути її в спектрі побуту й соціальних відносин. Так, у відступах
від зазначеної автором провідної теми роману, а саме: подорожі головних героїв
та любовних історій Жака – читач зустрічається з найрізноманітнішими
персонажами, які висвітлюють проблеми несправедливого суддівства, нечесних і
непорядних священнослужителів, які є їхнім образним утіленням. Окрім цих
гострих проблем сьогодення, автор вдало, із тонким з гумором зображує актуальні
на той час для феодальної Франції стосунки між слугами та знаттю. У Дідро слуга
і є господарем, адже сам господар без слуги – ніхто.
Роман
«Жак-фаталіст» є визначним серед інших творів XVIII століття. Цей твір,
можна сказати, є міксом роману-подорожі, філософського і любовного роману. Так
само «Жак-фаталіст» різниться з-поміж інших і на наративному рівні, завдяки
особливому способу ведення розповіді, до якого вдався Дені Дідро.
Із перших
хвилин читання роман «приковує» увагу читача саме завдяки тому, що автор
використав дуже вдалий прийом ефекту реальності, а саме: вступає в діалог із
читачем. Дідро робить нас безпосередніми учасниками, героями свого роману, а іноді
навіть нахабно звинувачує в тому, що саме ми, читачі, примушуємо знов і знов
автора перервати одну розповідь, бажаючи все ж дізнатися кінець іншої, а
врешті, знову повернутися до попередньої. А фінал взагалі нівелює всі попередні
уявлення про те, як має закінчуватися роман.
Навряд чи
«Жак-фаталіст» залишить когось із читачів байдужим, адже він містить у собі
надзвичайно вдале, продумане до найменшої дрібниці поєднання тем, образів,
проблемних запитань і навіть слів. Витонченість мови та художніх засобів уражає.
Роман прийде до смаку всім, хто, дійсно, любить читати й мислити, незалежно від
статі, жанрових уподобань, адже, як уже зазначено, це поєднання філософського,
любовного, соціального, певною мірою історичного і навіть пригодницького
романів.
Я вважаю, що
дійсно гарною книгою є не та, яка по завершенні дає відповіді на всі поставлені
питання, не вимагаючи ніякого переосмислення, а та, що залишає поле для
роздумів, яка спонукає до обдумування й «запускає мислення», що і відбувається
у випадку з «Жаком-фаталістом» Дідро.
Існує дуже
вдала, на мою думку, французька екранізація роману, але, як і будь-яка інша кінокартина,
вона передає бачення роману режисером, сценаристом, а, як відомо, кожна людина
сприймає все відповідно до свого попереднього досвіду, своїх переконань.
Отже, задля
об’єктивного сприйняття, задля власне свого сприйняття варто читати твір, щоб
уникнути осмислення роману виключно через його розуміння кимось іншим.
Немає коментарів:
Дописати коментар