На цей роман
не треба налаштовуватись. Здавалося б, Дені Дідро – дуже поважний філософ епохи
Просвітництва, перший з енциклопедистів, його твори потрібно читати лише на
світлу голову і, бажано, з вдумливим виразом обличчя. Проте, твір захоплює
одразу і впевнено, не дозволяючи відірватись аж до останнього розділового
знаку. Чому?
Жак і його пан
– в дорозі. Нам не відомо звідки і куди вони йдуть, і як довго триватиме їхня подорож. Кундера
писав: “Они находятся во времени, лишенном начала и конца,
в пространстве, лишенном границ, посреди Европи, для которой будущее нескончаемо’’. Але герої не дуже цим переймаються, адже вважають, що
їхня доля вже давно визначена і записана, опиратись їй немає сенсу. Дійсність
сприймається як даність. Натомість вони не гають часу в дорозі та розважають
один одного майже неймовірними історіями
з життя. Неможливо не помітити у їхніх розповідях ноти детермінізму (кожен
вчинок зумовлений і є результатом попереднього). Варто зазначити, що ці оповіді
постійно перериваються різними комічними ситуаціями з появою додаткових
персонажів, які, відповідно, розповідають свої історії: сумні, веселі,
пригодницькі, трагічні, сентиментальні та романтичні, майже нереальні, сповнені
душевних і тілесних пристрастей. Таким чином, подорож Жака та його пана – це
лише основа, нитка, на яку нанизуються анекдоти, роздуми, історії. Автор грається з формою, розмиваючи рамки
роману, тим самим вирізняючи його з-поміж інших творів цієї епохи.
Незважаючи на
те, що роман написаний ще у XVIII столітті, він досі не втрачає своєї
актуальності. Орієнтири Просвітництва
дуже близькі сучасній людині. Внаслідок
швидкого та якісного розвитку науки ми, як ніколи, культивуємо розум, віримо в його безмежні
можливості, прогрес (згадати б тільки дослідження штучного інтелекту та
плани захоплення Всесвіту Ілона Маска). Тут ми бачимо й боротьбу з церквою та
усталеними політичними формами, які день за днем втрачають свою силу та
актуальність та створюють потребу в пошуках нових орієнтирів та цінностей. Навіть
фаталізм героїв, а особливо Жака, про який ми знаємо ще зі заголовку, зовсім не
є свідченням песимістичного настрою, ба навпаки, виступає джерелом оптимізму та
життєствердності.
Отже, «Жак
фаталіст та його пан» – це не лише кількасот сторінок нестримного гумору,
спогадів та хвилювань, а й роздуми на важливі та актуальні теми сьогодення. І,
звичайно, це прекрасна можливість прожити ще одне неймовірне книжкове життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар